чер. А вже вечір вечоріє, вже сонечко зайшло. Грин. III. 129.
Вечоря́ти, ря́ю, єш, гл. = Вечоріти. Уже вечор вечоряє. Мил. 71.
Вешня́к, ка́, м. Водяная мельница, действующая только в половодье. Левч. 70.
Ве́штання, ня, с. Хождение туда и сюда, шатание. Котл. Ен. V. 67.
Ве́штатися, таюся, єшся, гл. Ходить везде, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою. Стор. М. Пр. 40.
Вж… См. Уж…
Вз… См. Уз…
Ви, мест. Вы. Як ви нам, так і ми вам. Ном. № 7220.
Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (детей; о повитухе). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерством.
Ви́бава, ви, ж. Уничтожение, истребление. Уман. I. 317.
Ви́бавити, ся. См. Вибавляти, ся.
Вибавле́ння, ня, с. = Вибава. Левч. 55.
Вибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́бавити, влю, виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. I. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. III. 408.
Вибавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́бавитися, влюся, вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Ви́байкуватися, куюся, єшся, гл. Выплыть из воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став. МВ. III. 50.
Ви́балакати, каю, єш, гл. Добиться чего разговором, беседой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Ви́балакатися, каюся, єшся, гл. Наговориться, сказав все, что хотел. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.
Ви́балок, лку, м. Отроги оврага, степной ба́лки.
Ви́бандилити, лю, лиш, гл. — кишки́. Выпотрошить, вынуть кишки.
Ви́бандурити, рю, риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Ви́банити, ню, ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Ви́банітувати, тую, єш, гл. Выбранить. Вибанітував на всі боки. Ном. № 3804.
Ви́батожити, жу, жиш, гл. Отстегать кнутом.
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать в отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
Вибача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́бачити, чу, чиш, гл. Извинять, извинить. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибача́йте на сім сло́ві. Извините за выражение, с позволения сказать.
Вибаче́ння, ня, с. Извинение. Левиц. I. 335.
Ви́бачити. См. Вибача́ти.
Виба́чний, а, е. Извиняющий, прощающий. Бу́дьте виба́чні. Извините, простите. Вх. Лем. 397.
Ви́баяти, баю, єш, гл. Выболтать, рассказать. Що бають, то вибають. Ном. № 7810.
Ви́бевкати, каю, єш, гл. Проболтаться.
Ви́бейкатися, каюся, єшся, гл. Выбраться из грязи, болота.
Ви́бекати, каю, єш, гл. Вылакать. Собака вибекала миску води.
Ви́бель, бля, м. Круглое бревно. См. Вібляк, віблий.
Ви́бештати, таю, єш и ви́бештувати, тую, єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його. Ном. № 3804.
Виби́ванка, ки, ж. = Вибійка. Желех.
Вибива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́бити, б'ю, єш, гл. 1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Ном. № 5848. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? Мет. 289. Вибива́ти о́чі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Мир. Пов. I. 119. Ой годі, мати, сим очі вибивати. Мет. 265. 2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває. Рудч.
