Словник української мови (1937)/вибачати

by Борис Грінченко

◀ вибатькувати

Словник української мови Борис Грінченко В вибачати

вибачення ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вибача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́бачити, чу, чиш, гл. Извинять, извинить. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибача́йте на сім сло́ві. Извините за выражение, с позволения сказать.