Словник української мови (1937)/вибава
◀ вибабити | Словник української мови В вибава |
вибавити ▶ |
|
Ви́бава, ви, ж. Уничтожение, истребление. Уман. I. 317.
◀ вибабити | Словник української мови Борис Грінченко В вибава |
вибавити ▶ |
|
Словник української мови — В
вибава
Борис Грінченко
1937
Ви́бава, ви, ж. Уничтожение, истребление. Уман. I. 317.