Словник української мови (1937)/вечоріти
◀ вечорина | Словник української мови В вечоріти |
вечоряти ▶ |
|
Вечорі́ти, рі́є, гл. безл. Вечереть. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечоріє. Мет. 98. Ве́чір вечорі́є. Начинается вечер. А вже вечір вечоріє, вже сонечко зайшло. Грин. III. 129.