Бревері́я, рі́ї, ж. Спор, ссора. Вх. Лем. 394. Роби́ти бревері́ю = Збива́ти бу́чу. Вх. Лем. 394.
Бре́вкало, ла, с. Обжора. Подольск. г.
Бре́вкання, ня, с. Жранье.
Бре́вкати, каю, єш, гл. Жрать. Желех.
Бревко́, ка́, м. = Бревкало. Подольск. г.
Бревті́й, тія́, м. = Бревкало.
Бре́день, дня, м. Короткая рыболовная сеть от 3 до 6 саж. длиною. Браун. 39.
Бреде́ць, дця́, м. Тот, кто бродит или ходит в брод. Наші хлопці стрільці-бредці. Грин. III. 102.
Бредзелі́я, лі́ї, ж. = Брезелія. МУЕ. III. 43.
Бредня́, ні, ж. Бредни, враки, вздор. Усе бредня, що люди кажуть. Ном. № 5323.
Бредуле́ць, льця́, м. Раст. Ledum palustre L., багульник. Вх. Зн. 4.
Брез, пред. 1) = Через. Ішов єм брез сіни. Гол. III. 407. 2) Без. Вх. Лем. 394.
Брезелі́я, лі́ї, ж. = Бразолія. МУЕ. I. 175.
Брезки́й, а, е = Брезклий 1. Мнж. 176.
Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгший. 2) О дереве: сырой. Шух. I. 88.
Бре́зкнути, ну, неш, гл. Брюзгнуть.
Брезку́лька, ки, ж. Бубенчик, привешиваемый к ушам лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. I. 74.
Брезуле́ць, льця́, м. = Бредулець. Вх. Зн. 4.
Брейцара, ри, ж. «Железное кольцо, которым прикреплен к герлиг'е барнак» Мнж. 176.
Брекеке́кати, каю, єш, гл. Квакать (о лягушках). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Бренду́ша, ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. См. Бриндуша.
Бре́нчка, ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Брень, меж. = Бринь.
Бре́нькання, ня, с. = Бринькання. Левиц. I. 267.
Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.
Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкант. 2) = Бринькач. Ум. Бренька́чик.
Бре́нькіт, коту, м. = Бринькання. Желех.
Бре́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бренькати. Ном. № 9766.
Бренькоті́ти, кочу, ти́ш, гл. = Бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Бреньча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Бриньчати. Левиц. Пов. 49.
Брески́нка, ки, ж. Ум. от брескиня.
Брескино́вий, а, е. Абрикосовый. Цвітуть сади брескинові та виноград має. Вінок. 114.
Брески́ня, ні, ж. Абрикос, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. Брески́нка.
Брести́, бреду́, де́ш, гл. 1) Переходить вброд. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29. 2) Брести, медленно итти. Чужі жінки з базару йдуть, моєї немає. А ось перегодом, бреде огородом. Чуб. V. 664.
Брести́ся, де́ться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.
Бретванник, ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Бретна́ль, ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль железный, гвоздь.
Бре́ус, са, м. Человек большого роста и неуклюжий, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
I. Брех, ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
II. Брех! меж. от гл. брехати. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Бре́ха, хи, об. Лгун, лгунья. А брехо, брехо! — говорят сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Бреха́ка, ки, об. 1) = Брехун, брехуха. 2) Эпитет собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. Бреха́чка.
Бреха́ло, ла, м. Врун.
Бреха́ння, ня, с. 1) Лганье. 2) = Гавкання.
Бреха́ти, шу́, шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: щовечора на улицю махаєш: Мил. 104. В живі́ о́чі бре́ше. Бесстыдно врет в глаза. В живі очі тобі бре-
