Словник української мови (1937)/бринь

by Борис Грінченко

◀ бринчок

Словник української мови Борис Грінченко Б бринь

бринькання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бринь! меж., выражающее звук струны. Бринь бандура та й замовкне. К. Досв.