Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/759

Ця сторінка вичитана

Талина́, ни́, ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав. НВолын. у.

Талі́г, га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.

Талі́р, ра, м. = Таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.

Талі́рка, ки, ж. = Тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Г. Барв. 387. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Шейк. Ум. Талі́ронька, талі́рочка.

Талірко́вий, а, е. Тарелочный. Таліркова фабрика. Шейк.

Талі́ронька, талі́рочка, ки, ж. Ум. отъ талірка.

Талірчи́на, ни, ж. Уничиж. отъ талірка.

Та́лій, лія, м. Раст. Triticum dasyanthum Ledeb. Анн. 362.

Та́лія, лії, Та́лья, льї, ж. Италія. Желех. Гол. III. 120.

Талія́н, талья́н, на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Федьк. Пов. 47. Сама таліяна обойму. Гол. III. 445.

Талія́нець, талья́нець, нця, м. = Таліян. Желех.

Талія́нка, талья́нка, ки, ж. Итальянка.

Талія́нський, талья́нський, а, е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.

Талія́нчин, талья́нчин, на, не. Принадлежащій итальянкѣ.

Талму́д, ду, м. Талмудъ. На підсіні в малій хаті сидить старий хусит, в-опівночі над талмудом бородою трусить. Рудан. I. 42.

Талови́на́, ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.

Талові́рка, ки, ж. Родъ сельдя. Вісім хур провадив риби: там був оселедець, лящ, сула, тарань, чахоня, чабаки, севрюга, короп, щука, таловірка, лин і окунь. Мкр. Н. 7.

Талува́ння, ня, с. 1) Топтаніе, вытаптываніе. Шейк. 2) = Нехтування.

Талува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Топтать. Вх. Зн. 68. Свині город талують. Шейк. 2) = Нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Ном. № 11133. Я тобі казав: не талуй віри. Шейк.

Та́льба, би, ж. Плотъ сплавного дерева; на немъ есть керма́ и сохар. (См.). Шух. I. 181.

Та́лья, талья́н и пр. См. Талія, таліян и пр.

Талья́н, на, м. Сѣть, опускаемая на дно моря и подымаемая четырьмя шестами, когда надъ ней будетъ рыба. Шейк.

Таля́палка, ки, ж. 1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п. Шейк. 2) Замарашка, пачкунья, неряха. Шейк.

Таля́пало, ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.

Таляпани́на, ни, ж. 1) Занятіе, возня съ чѣмъ либо жидкимъ. Шейк. 2) Пачкотня. Не люблю тої таляпанини коло хати. Шейк.

Таля́пання, ня, с. = Талапання.

Таляпу́-таляпу́! меж. для выраженія продолжительнаго равномѣрнаго болтанія въ жидкости. Шейк.

Таляпу́щий, а, е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее. Шейк.

Та́ляр, ра́, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Гаццук, Укр. аб., 101. Заплатила.... біленькими талярами. Гол. I. 3. У туркені у кишені таляри, дукати. Шевч. Три таляри пропила іще й п'яна не була. Грин. III. 327. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 18. Ум. Таля́рик, таля́ричок, таляро́к, таля́ронько, таляро́чок. Грин. III. 261.

Таляро́вий, а, е. Относящійся къ таляру.

Таляро́к, рка́, таля́ронько, ка, таляро́чок, чка, м. Ум. отъ таляр.

Там, нар. 1) Тамъ. Там добре, де нас нема. Шейк. 2) Туда. Де їдять, там пхайся. Шейк. 3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Грин. III. 242. Ум. Та́менька, та́меньки, та́мечка, та́мечки, та́мка, та́мки, тамкива. Грин. III. 688.

I. Та́ма, ми, ж. Запруда, дамба.

II. Та́ма, нар. Тамъ. Шейк.

Тамади́, нар. = Туди. Вх. Лем. 472.

Тамадиль, нар. = Туди. Вх. Уг. 270.

Тамарикс, ксу, м. Раст. Tamarix tentrandra Rall. ЗЮЗО. I. 138.

Та́мбур, ру, м. Водяное растеніе = Куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.