Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таляр
Берлін: Українське слово, 1924

Та́ляр, ра́, м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Гаццук, Укр. аб., 101. Заплатила.... біленькими талярами. Гол. I. 3. У туркені у кишені таляри, дукати. Шевч. Три таляри пропила іще й п'яна не була. Грин. III. 327. 2) Большая пуговица, трехъ дюймовъ въ діаметрѣ, нашиваемая на суконномъ верхѣ мѣховой шапки галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 18. Ум. Таля́рик, таля́ричок, таляро́к, таля́ронько, таляро́чок. Грин. III. 261.