Словарь української мови (1924)/тарілка

by Борис Грінченко

◀ тарілець

Словарь української мови Борис Грінченко Т тарілка

таріль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тарі́лка, ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. I. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (см.). Черниг. у. Ум. Тарі́лочка.