сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Осау́л, ла, м. = Осавул.
Осау́ла, ли, м. = Осавула. Сотенний осаула. Сим. 226.
Осва́рюватися, рююся, єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється. НВолын. у.
Осві́даний, а, е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Рк. Левиц. См. Досвідчений.
Освідува́ти, ду́ю, єш, гл. Освидѣтельствовать. Спало з його усе тіло; ото його лікарі освідували — аж на йому худа річ. Васил. у.
Освідча́ти, ча́ю, єш, сов. в. осві́дчити, чу, чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Освідча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. осві́дчитися, чуся, чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Осві́дчення, ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Осві́дчити, ся. См. Освідчати, ся.
Освіну́ти, ну́, не́ш, пр. осві́в, освіла, гл. 1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу. Рудч. Ск. II. 62. 2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рк. Макс. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Ном. № 13900. Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. О. 1862. IV. 26. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти. Вх. Зн. 44. 3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів. Вх. Зн. 44.
Осві́та, ти, ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Дещо. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228). Не науки бажалось для дочки, не освіти. Св. Л. 53.
Освіти́ти, ся. См. Освічувати, ся.
Осві́тний, а, е = Освічений.
Освіча́ти, ча́ю, єш, гл. = Освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. МУЕ. III. 34. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти моє личко, щоби моє личко було ясне-красне, як сонечко. Чуб. I. 93.
Осві́чений, а, е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. I. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. II. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Осві́чувати, чую, єш, сов. в. освіти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є… освічує верби й вишні. Левиц. I. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.
Осві́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. освіти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. Ні отопиться, ні освітиться. Г. Барв. 519. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться.
Освіща́ти, ща́ю, єш, гл. = Освічати. Чуб. I. 93.
Освяти́ти, ся. См. Освячати, ся.
Освяча́ти, ча́ю, єш и освя́чувати, чую, єш, сов. в. освяти́ти, чу́, тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Єв. Мт. XXIII. 19. Освяти їх правдою твоєю. Єв. І. XII. 17. А тим часом гайдамаки ножі освятили. Шевч.
Освяча́тися, ча́юся, єшся и освя́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. освяти́тися, чу́ся, тишся, гл. Освящаться, освятиться. Без не́ї вода́ ніде́ не освя́титься. Ей до всего дѣло, она во все вмѣшается. Левиц. Пов. 346.
Осе́, нар. = Оце. Осе ж і я, що хорошеє ім'я. Ном. № 2525.
Осе́док, дку, м. Усадьба съ хатой и хозяйственными постройками, а также съ земельными угодьями, т. е. все недвижимое имущество хозяина-гуцула, обведенное огорожею. Шух. I. 86.
Осе́й, ося́, осе́, мѣст. = Оцей.
Осе́л, осла́, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. Ном. № 10548.
Оселе́дець, дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було… по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261.
Осели́ти, ся. См. Оселяти, ся.
Осе́лість, лости, ж. Осѣдлость.
Осе́лка, ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = Веселка.
Осе́льник, ка, м. Поселенецъ.
Осе́льня, ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об'їдала. О. 1861. XI. Свид. 66.
Осе́ля, лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Ко-
