Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осавула
Берлін: Українське слово, 1924

Осаву́ла, ли, м. 1) = Осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. I. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.