Словарь української мови (1924)/освічений

by Борис Грінченко

◀ освічати

Словарь української мови Борис Грінченко О освічений

освічувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Осві́чений, а, е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. I. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. II. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.