Словарь української мови (1924)/освічувати
| ◀ освічений | Словарь української мови О освічувати |
освічуватися ▶ |
|
Осві́чувати, чую, єш, сов. в. освіти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є… освічує верби й вишні. Левиц. I. Зірочка зійшла, усе поле освітила. Мет. 80. 2) Просвѣщать, просвѣтить.