Соро́чка, ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. Ум. Соро́ченька, соро́чечка. Чуб. V. 332.
Сорт, ту, м. Сортъ.
Сортува́ти, ту́ю, єш, гл. Сортировать.
Сосна́, ни́, ж. Сосна. А в бору сосна колихалася. Чуб. III. 191. Ум. Со́сонка, со́сонька, со́соночка, со́снонька, со́сночка. Чуб. III. 240. Мет. 20.
Сосни́к, ка́, м. Сосновая роща. Ум. Сосничо́к.
Сосни́на, ни, ж. 1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Нп. 2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. II. 14. Ум. Сосни́нка.
Сосничо́к, чка́, м. Ум. отъ сосник.
Сосні́вка, ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. I. 157, 158.
Сосно́вий, а, е. Сосновый. Сосновеє відеречко, — дубовеє денечко. Мет. 27.
Со́снонька, со́сночка, ки, ж. Ум. отъ сосна.
Сосня́к, ка́, м. Молодой сосновый лѣсъ.
Со́сонка, ки, ж. 1) Ум. отъ сосна. 2) Раст. а) Хвощъ, Equisetum. Вх. Пч. I. 10. б) Euphorbia Cyparissias L. ЗЮЗО. I. 122. в) — боло́тяна. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. I. 125. г) — польова́. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. I. 121. 3) Узоръ въ вышиваньѣ. 4) Рядовина́ в со́сонки. См. Рядовина 1. Вас. 168.
Со́соночка, со́сонька, ки, ж. Ум. отъ сосна.
Сосуне́ць, нця, сосуно́к, нка́, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Сота́к, ка́, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. I. 265.
Сота́ти, та́ю, єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Сота́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою. Левиц. Пов. 244. 2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста. Св. Л. 23.
Сотвори́тель, ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний. ЗОЮР. I. 35.
Сотвори́ти. См. Сотворяти.
Сотворі́ння, ня, с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. I. 83.
Сотворя́ти, ря́ю, єш, сов. в. сотвори́ти, рю́, риш, гл. Сотворять, сотворить, создавать, создать. Сотворив Бог дівчиною. Чуб. V. 482.
Соте́нний, а, е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Соте́нство, ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Со́тенька, ки, ж. Ум. отъ сотня.
Сотіша́ти, ша́ю, єш, сов. в. соті́шити, шу, шиш, гл. = Утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.
Со́тка, ки, ж. 1) Сотня, сотенка. Тасує вівці все на три сотці. Чуб. 2) Нитка, низка. Сотка грибів. Радом. у.
Со́тник, ка, Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ном. Ум. Со́тничок.
Сотникі́вна, ни, ж. Дочь сотника. Стор. I. 33.
Сотникі́вський, а, е. Сотничій. К чортам пужни сотниківське харпацтво. Стор. I. 242.
Сотникува́ти, ку́ю, єш, гл. Занимать должность сотника.
Со́тницький, а, е. Сотничій.
Сотниче́нко, ка, м. Сынъ сотника.
Со́тничка, ки, ж. Жена сотника. Шевч. 311. А за ним його сотничка Харчиха. О. 1861. XI. Кух. 18.
Со́тничок, чка, м. Ум. отъ сотник.
Со́тня, ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ куріні́в и сама составлявшая часть полка́. Ум. Со́тенька.
Сотя́нин, на, м. Обыватель сотни.
Софі́я, фі́ї, ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. I. 22.
Софо́рок, рку, м. Соусъ къ вареной курицѣ, приготовленной на томъ бульонѣ, въ которомъ курица варилась. Готова страва вся стояла.... телячий лизень тут лежав, ягни і до софорку кури. Котл. Ен. V. 14. См. Супорка.
Соха́, хи́, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки,
