Словарь української мови (1924)/сотня

by Борис Грінченко

◀ сотничок

Словарь української мови Борис Грінченко С сотня

сотянин ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Со́тня, ні, ж. 1) Сотня, сто штукъ. 2) Часть козацкаго полка. 3) Въ старой Украинѣ XVII и XVIII в. извѣстная часть территоріи, состоявшая изъ нѣсколькихъ куріні́в и сама составлявшая часть полка́. Ум. Со́тенька.