Словарь української мови (1924)/утішати
| ◀ утічка | Словарь української мови У утішати |
утішатися ▶ |
|
Утіша́ти, ша́ю, єш, сов. в. уті́шити, шу, шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.