2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.
Опла́кати. См. Оплакувати.
Опла́кувати, кую, єш, сов. в. опла́кати, чу, чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.
Оплати́ти, ся. См. Оплачувати, ся.
О́пла́тки, ток, ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.
О́плать, ті, ж. 1) Расходы. В хазяйстві оплать велика: на робітника, на вози. Рк. Левиц. 2) Подать, налоги. Оплать велика. Подол. г.
Оплати́ти, ся. См. Оплачувати, ся.
Опла́чувати, чую, єш, сов. в. оплати́ти, чу́, тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 186
Опла́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. оплати́тися, чу́ся, тишся, гл. Платить, заплатить, выплатить слѣдуемое, откупиться. Мкр. Н. 3. Не журіться, вороженьки, на вас безголов'я, я зароблю й оплачуся за своє здоров'я. Чуб. V. 835. Буде впиться, прохмелиться, шинкарочци оплатиться. Чуб. V. 1062. Оплати́тися за свою́ ді́вку. Дать парнямъ угощеніе за право стороннему парню ходить къ избранной имъ дѣвушкѣ на вечерниці и пр. Мил. 60.
Опле́нтати, таю, єш, гл. 1) Опутать. 2) Сожрать. Оплентав вовк твою кобилу. Оплентали б тебе собаки.
Оплену́ти, ну́, не́ш, гл. = Оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки. Мкр. Н. 11.
Оплесну́ти, ну́, не́ш, гл. Омыть. Оплеснула гарненько руки і почала їй помагати (поратись). Г. Барв. 156.
Оплести́, ся. См. Оплітати, ся.
Опле́та, ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Опле́тини, тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ. Вх. З. 44.
Оплину́ти, ну́, не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Ном. № 4924. Нагодую їх (дітей), напою… тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Харьк. г. См. Опленути.
Оплі́н, ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Оплі́нь, ня, м. = Оплін. Г. Барв. 522, 523.
О́плі́ння, ня, с. Соб. отъ Оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
О́пліт, опло́ту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. I. 170, 171. Шух. I. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Опліта́ти, та́ю, єш, сов. в. оплести́, ту́, те́ш, гл. 1) = Обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь. Левиц. Пов. 361. 2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає. Нп.
Опліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. оплести́ся, оплету́ся, те́шся, гл. = Обплітатися, обплестися.
Оплітка, ки, ж. Растеніе Convolvulus arvensis. Вх. Лем. 444.
О́пліч, нар. = Попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.
Оплі́ччя, чя, с. Женская сорочка (у Лемков). Гол. Од. 77.
Оплу́тати. См. Оплутувати.
Оплу́тувати, тую, єш, сов. в. оплу́тати, таю, єш, гл. = Обплутувати, обплутати.
Оповесні́, нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки. Г. Барв. 62.
Оповива́ти, ва́ю, єш, сов. в. опови́ти, вию, єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. I. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.
Оповіданка, ки, ж. Разсказъ. Вх. Лем. 444.
Оповіда́ння, ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. I. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Оповіда́ти, да́ю, єш, гл. Разсказывать, повѣствовать. До серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати. Чуб. V. 376. Апостоли оповідали йому, що творили. Єв. Л. IX. 10.
Опові́дач, ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Опові́дка, ки, ж. Разсказъ. О. 1861. XI. Свид. 50.
Опові́дувати, дую, єш, гл. = Оповіда-
