Словарь української мови (1924)/обплітати

by Борис Грінченко

◀ обпливати

Словарь української мови Борис Грінченко О обплітати

обплітатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обпліта́ти, та́ю, єш, сов. в. обплести́, плету́, те́ш, гл. 1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете. Чуб. III. 150. 2) Огораживать, огородить.