Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попліч
Берлін: Українське слово, 1924

По́пліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем… попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. I. 91).