Себе́, мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. I. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. I. 116.
Се́бель, ля, м. Рыба: Alburnus lucidus, себель. Себелів та пліточок (ловить). Морд. Оп. 31. Ум. Себе́лик.
Себе́люб, бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Себелю́бець, бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. III. 103.
Себелю́бий, а, е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. II. 159.
Се́-б-то, нар. То-есть. См. Сей.
Сеге́льба, би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Седля́к, ка, м. Селянинъ. Гол. Ум. Седлячок. Помогай Біг, вбогий седлячку. Гол. II. 9.
Седми́, числ. Семью.
Седми́ця, ці, ж. Седмица. Чуб. I. 88.
Седно́, на́, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = Садно.
Сей, ся и ся́я, се и се́є, мѣст. 1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Ном. № 155. Сеї ласки я і в жида достану. Ном. № 4768. Се ж наша батьківщина. ЗОЮР. I. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Котл. Ен. Чом се хата не метена? Ном. № 1182. То се така твоя добрість? Левиц. Пов. 81. Сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... Канев. у. Се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. Кв. Коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо. ЗОЮР. II. 61.
Сейм, му, м. Сеймъ. Ум. Се́ймик.
Се́ймик, ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Сеймико́вий, а, е. Относящійся къ сеймику.
Сеймо́вий, а, е. Относящійся къ сейму.
Сеймува́ти, му́ю, єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Секе́рний, а, е. Стройный, ловкій. (Угор.).
Секре́т, ту и та, м. 1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має. Мет. 33. 2) Рыба Lucioperea volgensis. Браун. 22.
Секрета́рь, ря́, м. Секретарь. Пани мої секретарі учинили волю. Грин. III. 352.
Сексте́рень, ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Сект, ту, м. Распредѣленіе. Пластуни.... розіходяться на охоту по секту в різні сторони, щоб один на другого не наткнувся.... Инший не здержить секту та й поверне в ту сторону, де вже ходить один товариш. О. 1862. II. Кух. 63.
Се́кта, ти, ж. Секта. З'єзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. К. Кр. 19.
Секу́нда, ди, ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ, тонъ la. КС. 1892. III. 383.
Секундува́ти, ду́ю, єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує. Фр. Пр. 82.
Селе́дець, дця, м. = Оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Се́лезень, зня, м. 1) Селезень. Пливи, пливи, селезню, против води тихо. Мет. 49. Ум. Се́лезник, се́лезничок. Грин. I. 104. Не наступай, селезнику, уточці на крильця. Чуб. V. 307. 2) Знакъ отъ удара по льду, когда ледъ въ ударенномъ мѣстѣ трескается, но не выбивается. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою, — так селезень і вкипів. Мнж. 119. 3) Узоры, намерзшіе на оконномъ стеклѣ. Бирюч. у.
Се́лезник, ка, се́лезничок, чка, м. Ум. отъ селезень.
Селезни́стий, а, е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне. Міусск. окр.
Се́лех, ха, м. = Селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. Селешо́к. Чуб. II. 369.
Се́лечко, ка, с. Ум. отъ село.
Селешо́к, шка́, м. Ум. отъ се́лех.
Сели́тва, ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).
Сели́ти, лю́, лиш, гл. Селить, поселять.
Сели́тися, лю́ся, лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865.
Сели́тьба, би, ж. Усадьба. У неї була і хата славна, і селитьба. МВ. II. 19.
Се́лище, ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Се́літок, тка, м. Родившійся въ этомъ году.
