Словарь української мови (1924)/сеймик
| ◀ сейм | Словарь української мови С сеймик |
сеймиковий ▶ |
|
Се́ймик, ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
| ◀ сейм | Словарь української мови Борис Грінченко С сеймик |
сеймиковий ▶ |
|
Словарь української мови — С
сеймик
Борис Грінченко
1924
Се́ймик, ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.