столъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: „тепер ти моя“. Вона йому відповіла: „неправда твоя“. Привів її до престолу: „тепер ти моя“. Вона йому відказала: „неправда твоя“. Чуб. V. 204.
Престі́льниця, ці ж. Верхняя доска стола? Війшов Івасенко до новой світлиці, лежить миленька на престільниці. Гол. I. 181.
Претак, ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Претінка, ки, ж. = Прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. I. 20.
Префе́кт, та, м. Помощникъ ректора Кіево-братской коллегіи (академіи), несшій обязанности административныя и въ тоже время бывшій и профессоромъ. Кассіян Сакович, префект Братської школи. К. ПС. 5.
Пре́цінь, нар. Между тѣмъ, однако.
Преч, нар. = Пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. I. 338.
Пречи́ста, тої, ж. Пречистая. Эпитетъ Богоматери. Благослови, Боже, Пречиста Госпоже. Мил. Св. 3. Безъ существительнаго употребляется въ значеніи: Богоматерь, также образъ Богоматери и нижепоименованные праздники въ честь ея. Ой там ішла Пречистая, Пречистая Мати Божа. Чуб. III. 367. На Иордані тиха вода стояла, там Пречиста свого сина купала. Чуб. III. 449. Пе́рша Пречи́ста. Успеніе Пресв. Богородицы (15 августа). ХС. I. 78. Дру́га Пречи́ста. Рождество Пресв. Богородицы (8 сентября). ХС. I. 78.
Пречу́до, да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
При, предл. 1) При, возлѣ. Сидять… гуси при березі. Св. Л. 226. Три явори посадила сестра при долині. Шевч. 393. Була в мене небога, при мені вона і зросла. МВ. II. 19. У нас при душі копійки нема. Г. Барв. 283. 2) Во время. При згоді були люде. Каменец. у. 3) Бу́ти, жи́ти при… Быть, жить въ… Як живе чоловік при вбозтві, то й хороший зробиться поганий, а як при волі, то й ледащо покажеться гарне. Грин. I. 113. Був чоловік середніх літ, при здоровлю. Г. Барв. 304. При ро́зумі бу́ти. Быть въ своемъ умѣ, въ сознаніи. Біснуватий сидить при розумі. Єв. Мр. IV. 15.
Приба́вити, ся. См. Прибавляти, ся.
При́бавка, ки, ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у.
Прибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приба́вити, ба́влю, виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. I. 114.
Прибавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. приба́витися, люся, вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. Ном. №513. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть. Федьк.
Прибага́ти, га́ю, єш, сов. в. приба́гти и прибагну́ти, ну, неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе. Желех.
Приба́гом, нар. По прихоти, случайно. Желех.
Приба́жний, а, е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Приба́чити, чу, чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Прибга́ти, бга́ю, єш, гл. 1) Пригнуть. 2) Прибрать къ рукамъ? Захватить? Заберуть усе до нитки, а деколи, як не сховається гарна дівчина або молодиця, то й їх прибгають. Стор. МПр. 68. 3) Прибавить. Та й „Матроза“ прибгав би до „Княгині“. Шевч. (О. 1862. III. 7).
Прибе́ґа, ґи, об. Безпріютный человѣкъ. Ходе, як прибеґа. Лебед. у.
Прибива́ти, ва́ю, єш, сов. в. приби́ти, б'ю́, б'є́ш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63. 3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до берега. 4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Прибива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. приби́тися, б'ю́ся, б'є́шся, гл. Приходить, прійти, пріѣхать, зайти, заѣхать, попасть куда. Мнж. 39. Шукаючи, заблудила. Ой прибилась до риночку. Чуб. V. 909. Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин. Шевч. 337.
Прибива́ч, ча, м. Инструментъ, которымъ вибиваютъ бобрики (См.). Шух. I. 278.
Прибира́ти, ся, ра́ю, ся, єш, ся, гл. = Прибірати, ся.
Приби́ток, тку, м. = Прибуток. Кривив душею для прибитку. Котл. Ен.
Прибичо́вувати, вую, єш, сов. в. при-
