Словарь української мови (1924)/прибавляти
| ◀ прибавка | Словарь української мови П прибавляти |
прибавлятися ▶ |
|
Прибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приба́вити, ба́влю, виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. I. 114.
| ◀ прибавка | Словарь української мови Борис Грінченко П прибавляти |
прибавлятися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прибавляти
Борис Грінченко
1924
Прибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приба́вити, ба́влю, виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. I. 114.