Поперебува́ти, ва́ю, єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).
Поперебува́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Поперева́блювати, люю, єш, гл. Переманить (многихъ).
Поперева́жувати, жую, єш, гл. Перевѣсить (многое).
Поперева́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и перевали́ти, но во множествѣ.
Поперева́рювати, рюю, єш, гл. Переварить (во множествѣ).
Попереверта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что и переверну́ти, но во множествѣ. Мнж. 32. Ослони… поперевертав. Єв. Мр. XI. 15. Сю штуку написав москаль по нашому і дуже поперевертав слова. Котл. НП. 398.
Попереверта́тися, та́ємося, єтеся, гл. То-же что и переверну́тися, но о многомъ. Тогді кругом нашого села усе пущі були… А тепер бач на яке попереверталось: орем усюди. Драг. 222.
Поперевиса́ти, са́ємо, єте, гл. Перевѣситься черезъ что-либо, напр. черезъ заборъ (во множествѣ). Наші груші до сусід поперевисали, а вона й обривають. Кіев. у.
Попереві́нчувати, чую, єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Поперевішувати, шую, єш, гл. Перевѣсить на другія мѣста (во множествѣ). Поперевішуй сорочки на сонце, щоб швидче подосихали. Васильк. у.
Попереві́ювати, віюю, єш, гл. Перевѣять (во множествѣ).
Поперево́дити, джу, диш, гл. То-же, что и перевести́, но во множествѣ.
Поперево́дитися, димося, дитеся, гл. То-же, что и перевести́ся, но во множествѣ. Песиголовців осталось мало: попереводились. Драг. 2. Птиця… вже попереводилась. Драг. 237.
Поперев'я́зувати, зую, єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками. Богодух. у.
Попереганя́ти, ня́ю, єш, гл. То-же, что и перегна́ти, но во множествѣ. Попереганяйте вівці на той бік, там краща паша. Екатериносл. у.
Поперега́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и перегати́ти, но во множествѣ.
Поперегина́ти, на́ю, єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Поперегле́джувати, джую, єш, гл. = Поперегляда́ти.
Поперегляда́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Поперегнива́ти, ва́ємо, єте, гл. То-же, что и перегни́ти, но во множествѣ.
Поперегово́рювати, рюю, єш, гл. Тоже, что и переговори́ти, но во множествѣ.
Поперего́нити, ню, ниш, гл. То-же, что и перегна́ти, но во множествѣ. Поперегонили воли через річку.
Попереграва́ти, граю́, є́ш, гл. То-же, что и перегра́ти, но во множествѣ.
Поперегриза́ти, за́ю, єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
I. Попере́д, нар. 1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Нп. Поперед війська да січуть рубають. АД. I. 25. 2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я. 3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло.
II. Попере́д, пред. Предъ, передъ. Воли, коні на оборі, а біда поперед очі. Ном. № 2177. Если слѣдующее слово начинается двумя согласными, употр. попередо. Безлюдная доріженька попередо мною. МВ. (О. 1862. III. 51).
Попередава́ти, даю́, є́ш, гл. То-же, что и переда́ти, но во множествѣ.
Попереда́влювати, люю, єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
По́передень, дня, м. Дощечка, соединяющая головки двухъ полозьевъ въ саняхъ. Сумск. у.
Попередзво́нювати, нюю, єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Попередивля́тися, ля́юся, єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Попереди́ти, ся. См. Попережати, ся.
Попе́реді, нар. = Попереду.
Попереділя́ти, ля́ю, єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було. Харьк. у.
Попере́дниця, ці, ж. Передняя часть запа́ски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Чуб. VII. 427. КС. 1893. V. 282, XII. 449. Вас. 170. МУЕ. I. 141. См. Задниця.
Попере́дній, я, є.Предыдущій.
По́передок, дка, м. = Попередень. Сумск. у.
Попередо́чку, нар. Ум. отъ попереду.
Попередра́жнювати, нюю, єш, гл. Передразнить (многихъ, о многихъ). Скільки буде дівчат на досвітках, він усіх попередражнює. Харьк. у.
Попередруко́вувати, вую, єш, гл. Перепечатать (во множествѣ).
Попе́реду, нар. 1) Впереди, спереди.
