Словарь української мови (1924)/перегравати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перегравати
Берлін: Українське слово, 1924

Переграва́ти, раю́, єш, сов. в. перегра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Играть, сыграть сильнѣе, чѣмъ слѣдуетъ. 2) Только сов. в. Окончить играть. Музика переграла. 3) Осиливать, осилить въ игрѣ. Петро переграв Івана. 4) Только сов. в. Перебродить. Пиво переграло.