Словарь української мови (1924)/попереду

by Борис Грінченко

◀ попередруковувати

Словарь української мови Борис Грінченко П попереду

попередумувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попе́реду, нар. 1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде. Макс. 2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене… попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. I. 291. 3) Сперва, сначала. Ум. Попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.