Словарь української мови
Борис Грінченко
З
задниця
Берлін: Українське слово, 1924

За́дниця, ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски… на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.