Подосу́кувати, кую, єш, гл. Досучить (во множествѣ).
Подоті́сувати, сую, єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Подотліва́ти, ва́ємо, єте, гл. То-же, что и дотлі́ти, но во множествѣ).
Подото́плювати, люю, єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Подото́чувати, чую, єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.
Подо́хнути, немо, нете, гл. Издохнуть (о многихъ). Коли прилетіло дві вороні та зачали клювать та й подохли. Рудч. Ск. II. 181.
Подохо́джувати, джуємо, єте, гл. = Подоходити.
Подохо́дити, димо, дите, гл. 1) Дойти. 2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків. Дещо. 3) Узнать, додуматься. Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло? Дещо. 4) — ро́зуму. Вырасти и сдѣлаться разумными.
Подочи́тувати, тую, єш, гл. Дочитать (во множествѣ). Я подочитував уже всі твої книги.
Подочі́сувати, сую, єш, гл. Дочесать (многихъ).
Подочісуватися, суємося, єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Подошо́в, шви́, ж. Снарядъ для ловли рыбы (плетеный изъ прутьевъ). Вх. Пч. II. 24.
Подошу́куватися, куюся, єшся, гл. Доискаться (многаго).
По́дра, ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у. 2) = Підра 1. Вх. Зн. 51.
Подражни́ти, ню́, ниш, гл. Подразнить.
Подражня́тися, ня́юся, єшся, гл. Дразниться.
Подратува́ти, ту́ю, єш, гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра. Кв.
Подра́ти, деру́, ре́ш, гл. = Подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав. Ном. № 9023.
Подра́тися, деру́ся, ре́шся, гл. 1) = Подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. I. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Подревні́ти, ні́ю, єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Подриґа́ти, ґаю, єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Подри́ґувати, ґую, єш, гл. Дергать судорожно ногами. Вх. Зн. 51.
Подриґу́с, са, м. Въ выраж.: з подриґу́сом (уклони́тися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Св. Л. 250.
Подри́дзати, дзаю, єш, подри́зати, заю, єш, гл. = Подрипати. Подризав (п'яний)… до господи. Грин. II. 333.
Подри́пати, паю, єш, гл. Пойти (грубое выраженіе). Подрипала пішки, не взяв таки на санчата.
По́дріб, робу, м. Потроха. Иногда лишь во мн. ч. подроби. Вх. Пч. I. 15. Вона свинний подріб продає, а сало з цілого кабана держить. На базарі купила подробу. Лубен. у.
Подріби́ти, блю́, биш, гл. = Подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. I. 34.
Подрібни́ти, бню́, ни́ш, гл. Раздробить, раздѣлить на малыя части. Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила?
Подрі́бниця, ці, ж. Подробность. Все роскажіть мені, з чого і як скоїлось ваше лихо, нехай я усю подрібницю втямлю. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Подрібні́ти, нію, єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Подрібці, ців, м. мн. = Подріб. Вх. Пч. I. 15.
Подріжня́тися, ня́юся, єшся, гл. — кому́. Подражать кому. Вх. Лем. 452.
Подроби́ти, блю́, биш, гл. = Подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила. Мкр. Н. 16.
Подро́биця, ці, ж. 1) Мелочь. Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця. Нѣжин. у. Подро́бицею. По мелочамъ; въ розницу. Коли гуртом не продають, то подробицею (горілку). 2) Подробность. Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці. МВ. III. 51.
Подрочи́ти, чу́, чиш, гл. = Подратувати.
По́друга, ги, ж. Подруга. Було то
