подобенство було скинути порядно в стоги за один день. Гн. II. 167.
Подобе́нь, бня, м. Красивый человѣкъ. Убери пень, буде подобень. Ном. № 11171.
Подо́битися, блюся, бишся, гл. Уподобляться. Приложиться той до скотини, подобиться той безсловесним. К. Псал. 116.
Подобіга́ти, га́ємо, єте, гл. Добѣжать (о многихъ).
Подо́бний, а, е = Подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Грин. III. 215. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі. Стор. МПр. 166.
Подо́бно, нар. 1) = Подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чуб. V. 194. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била. Чуб. V. 215. 2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно. Зміев. у.
Подо́бонька, ки, ж. Ум. отъ подоба.
Подобрі́ти, рі́ю, єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. О. 1861. XI. Св. 67. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою. Чуб. V. 1089.
Подобрі́шати, шаю, єш, гл. = Подобріти.
Подобува́ти, ва́ю, єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Подова́жувати, жую, єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Подова́рювати, рюю, єш, гл. Доварить многое.
Подова́рюватися, рюємося, єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Подовба́ти, ба́ю, єш, гл. Поковырять.
Подовба́тися, ба́юся, єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.
Подове́ршувати, шую, єш, гл. Довершить, доложить верхи (во множествѣ).
Подо́вж, нар. = Подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою. КС. 1884. I. 32.
Подовжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Удлинить.
Подо́вжний, а, е и подо́вжній, я, є. Продольный. Вас. 149. — не́від. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду. Вас. 186.
Подові́дуватися, дуємося, єтеся, гл. Узнать, развѣдать (о многихъ).
Подово́джувати, джую, єш, гл. = Подоводити.
Подово́дити, джу, диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).
Подоволо́чувати, чую, єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Подо́вш, нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Мил. 63. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити. Ном.
Подо́вшати, шаю, єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Подовши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Подовжити. Покоротити можна, а подовшити вже ні. Нѣжин. у.
Подоганя́ти, ня́ю, єш, гл. Догнать (многихъ).
Подогле́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Досмотрѣться (о многихъ). Сокотухи наші до всього подогледжувались. Г. Барв. 16.
Подогодо́вувати, вую, єш, гл. Вскормить (многихъ).
Подограва́ти, граємо́, єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Пододава́ти, даю́, є́ш, гл. Окончить прибавлять (во множествѣ).
Пододе́ржувати, жую, єш, гл. Додержать (многихъ).
Пододи́бувати, ди́буємо, єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Пододу́муватися, ду́муємося, єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Подожарто́вуватися, вуємося, єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).
Подожива́ти, ва́ємо, єте, гл. Дожить (о многихъ).
Подожина́ти, на́ю, єш, гл. Дожать (многое).
Подозво́лити, лю, лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві. Чуб. II. 389.
Подозволя́ти, ля́ю, єш, гл. Дозволить (многимъ).
Подознава́тися, наємо́ся, єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Подоїда́ти, да́ю, єш, гл. Доѣсть (многое).
Подоїзди́ти, димо́, дите́, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Подої́ти, дою́, їш, гл. Подоить. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала. Чуб.
