Словарь української мови (1924)/подоводити
| ◀ подоводжувати | Словарь української мови П подоводити |
подоволочувати ▶ |
|
Подово́дити, джу, диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).
| ◀ подоводжувати | Словарь української мови Борис Грінченко П подоводити |
подоволочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
подоводити
Борис Грінченко
1924
Подово́дити, джу, диш, гл. Довести (многое, многихъ). До добра нічого не подоводили. К. (О. 1861. II. 229).