Плю́та, ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Гн. II. 63. Ум. Плю́тка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка. Гол. IV. 318.
Плюха, хи, ж. = Заплювиця. Вх. Пч. I. 7.
Плю́хкати, каю, єш, гл. = Хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Плю́хнути, ну, неш, гл. 1) = Хлюпнути. См. Плюхкати. Драг. 42. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло. МВ. I. 113.
Плю́ща, щі, ж. = Сплюща. Вх. Зн. 65.
Плюща́ти, щу́, щи́ш, гл. = Плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Плю́щити, щу, щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі. Мир. ХРВ. 304.
Плю́щитися, щуся, щишся, гл. Смыкать глаза.
Пляка́ти, ка́ю, єш, гл. 1) = Плекати 2. Херс. г. Черном. Александров. у. 2) Поить съ пальца ягненка, теленка, оставшагося безъ матери. Мнж. 189.
Пляка́тися, ка́юся, єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться… Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякається. О. 1862. V. Кух. 32.
Плякунча́, ча́ти, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери. Черном.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Пля́ма, ми, ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. Ум. Пля́мка, пля́мочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. I. 167.
Пля́мина, ни, ж. Пятно.
Плями́стий, а, е. 1) Покрытый пятнами. 2) Маркій. Біла сукня плямиста.
Плями́ти, млю́, ми́ш, гл. Пятнать, пятнить.
Плями́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Пятнаться, пятниться.
Пля́мка, ки, ж. 1) Ум. отъ пляма. 2) = Клямка. Левч. 180.
Пля́мкання, ня, с. Чавканіе, причмокиваніе губами. Та бо не плямкай, бо всі свині позбігаються на твоє плямкання. Константиногр. у.
Пля́мкати, каю, єш, гл. Чавкать, причмокивать губами. Черниг. Полт. г.
Плямови́тий, плямува́тий, а, е. Пятнистый, въ пятнахъ. Черк. у. НВолын. у.
Пля́мочка, ки, ж. Ум. отъ пляма.
Плямува́ти, му́ю, єш, гл. = Плямити. Шкода́ й меча об тебе плямувати. К. Бай. 92.
Плямчу́к, ка́, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась. Лебед. у.
Плян, ну, м. Планъ. Гн. II. 230,
Пля́нта, ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно. Чуб. II. 183.
Пля́скати, каю, єш, гл. = Плескати.
Пляска́ч, ча, м. = Плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Пля́стер, ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Пляха́, хи́, ж. Бутыль, большая бутылка. Раз у сінях мене нагнав з пляхою превеликою: „Випий чарку, випий!“ Г. Барв. 93.
Пляц, цу, м. 1) Площадь. Св. Л. 137. 2) = Плець. Гн. II. 66; I. 132. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. Ви́дали собі́ пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.
Пляци́нда, ди, ж. Сладкій пирогъ. Подольск. г. См. Плачинда, плечинда.
Пля́шка, ки, ж. Бутылка. Ой прийдіть, братіки, в неділеньку вранці, наточим горілки в зеленій пляшці. Мет. 249. Ум. Пля́шечка.
Пляшува́ти, шу́ю, єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры. Вас. 153.
Плящи́на, ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся… усім по чарці піднести. Алв. 23.
Пну́тися, пну́ся, пне́шся, гл. = П'ястися.
По, пред. 1) По. Не по чім і б'є, як не по голові. ЗОЮР. I. 146. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Ном. № 96 По всьому саду ходила шукаючи, — нема. Дає на рік по сто червоних. Хиба ж ти не помітив по їй, що вона й здавну навіженна? МВ. (О. 1862. III. 63, 64). Подзвонили по дитяті у великий дзвін. Грин. III. 275. Дзвонять по душі. Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях. Мир. Пов. I. 124. Трудно стало старень-