Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/180

Ця сторінка вичитана

Підмо́ва, ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. До підмо́ви, на підмо́ву да́тися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Чуб. V. 1080. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Гол. I. 107. Ум. Підмо́вонька, підмо́вочка.

Підмо́вити, ся. См. Підмовляти, ся.

Підмовля́ння, ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.

Підмовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підмо́вити, влю, виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Котл. НП. 380. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами. Чуб. V. 335.

Підмовля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підмо́витися, влюся, вишся, гл. Поддѣваться, поддѣлаться словами. Вона підлизуха: і підлижеться, і підмовиться до його. Зміев. у.

Підмо́вонька, підмо́вочка, ки, ж. Ум. отъ підмова.

Підмо́га, ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. К. Досв. 117. Нещасному — підмога його друзі. К. Іов. 14.

Підмогори́чити. См. Підмогоричувати.

Підмогори́чувати, чую, єш, сов. в. підмогори́чити, чу, чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.

Підмогти́. См. Підмагати.

Підмогти́ся, жуся, жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. I. 151.

Підмо́жка, ки, ж. = Підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.

Підмока́ти, каю, єш, сов. в. підмо́кнути, ну, неш, гл. Подмокать, подмокнуть.

Пі́дмолодь, ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.

Підморгну́ти. См. Підморгувати.

Підмо́ргувати, гую, єш, сов. в. підморгну́ти, ну́, не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох. Котл. Ен.

Підмости́ти, ся. См. Підмощувати, ся.

Пі́дмостка, ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Константиногр. у.

Підмо́тувати, тую, єш, сов. в. підмота́ти, таю, єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. I. 124.

Підмочи́ти. См. Підмочувати.

Підмо́чувати, чую, єш, сов. в. підмочи́ти, чу́, чиш, гл. Подмачивать, подмочить.

Підмоща́ти, ща́ю, єш, гл. = Підмощувати.

Підмоща́тися, ща́юся, єшся, гл. = Підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь. Котл. Ен.

Підмо́щувати, щую, єш, сов. в. підмости́ти, щу́, стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.

Підмо́щуватися, щуюся, єшся, сов. в. підмости́тися, щу́ся, стишся, гл. 1) Подсѣдать, подсѣсть, подбираться, подобраться. І саме в міру підмостився, — в висок Дареса затопив. Котл. Ен. 2) — під ко́го. Подольщаться, подольститься къ кому, умаслить кого, задобрить кого. А щоб поставить на своє, то багатирь не поскупився, під кого треба підмостився, засипав тих і сим дає. Мкр. Г. 44. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.

Підмуро́вувати, вую, єш, сов. в. підмурува́ти, ру́ю, єш, гл. Дѣлать, сдѣлать основаніе стѣны, фундаментъ.

Підму́рок, рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.

Підмурува́ти. См. Підмуровувати.

Піднебе́ння, ня, с. 1) Нёбо, Palatum durum. Грин. II. 329. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. Кв. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. См. Сльоси. Вас. 193, 180.

Піднебе́сний, а, е. Поднебесный. По піднебесних горах… літав. К. ЦН. 219.

Підневі́дити. См. Підневіжувати.

Підневі́жувати, жую, єш, сов. в. підневі́дити, джу, диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. О. 1862. I. Библіогр. 67. Таке мене підневідило, наче