Словарь української мови (1924)/підмагати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підмагати
Берлін: Українське слово, 1924

Підмага́ти, га́ю, єш, сов. в. підмогти́, можу́, жеш, гл. 1) Помогать, помочь. 2) — кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).