Словарь української мови (1924)/підмочувати
◀ підмочити | Словарь української мови П підмочувати |
підмощати ▶ |
|
Підмо́чувати, чую, єш, сов. в. підмочи́ти, чу́, чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
◀ підмочити | Словарь української мови Борис Грінченко П підмочувати |
підмощати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підмочувати
Борис Грінченко
1924
Підмо́чувати, чую, єш, сов. в. підмочи́ти, чу́, чиш, гл. Подмачивать, подмочить.