Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/179

Ця сторінка вичитана

Підло́га, ги, ж. 1) Дощатый полъ. Шух. I. 174. Грин. II. 102. А в нашого свата у хаті підлога. Гол. IV. 447. Жаба седіла під підлогою. Чуб. II. 47. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кро́снах): два передніе и два задніе столба (ко́ники), соединенные боковыми планками. Шух. I. 254.

Підлоґо́ння, ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.

Підло́же, жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ. Шух. I. 174.

Підложи́ти, жу́, жиш, гл. = Підкласти. Що ж будеш робить! огню не підложиш. Ном. № 2438. Сінця вскубну та воликам підложу. Г. Барв. 307.

Підло́жниця, ці, ж. Наложница. Шевч. II. 179.

Підлу́бник, ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога. Волч. у. (Лобод.).

Підльо́дний, а, е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.

Підлюбля́ти, ля́ю, єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній. Черк. у.

Підляга́ти, га́ю, єш, сов. в. підлягти́, ля́жу, жеш, гл. Подчиняться, подчиниться. К. Кр. 36. Ми підлягли очарованню християнської любови. К. ХП. 14.

Підля́щ, ща́, м. Молодая риба Abramis brama (Cuv). Браун. 25.

Підмага́ти, га́ю, єш, сов. в. підмогти́, можу́, жеш, гл. 1) Помогать, помочь. 2) — кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).

Підма́зати. См. Підмазувати.

Підма́зування, ня, с. Подмазываніе. Мир. Пов. II. 56.

Підма́зувати, зую, єш, сов. в. підма́зати, жу, жеш, гл. 1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів. Ном. № 7397. 2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.

Підма́йстер, стра, м. Подмастерье.

Підмальо́вувати, вую, єш, сов. в. підмалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав. Кв.

Підмани́ти. См. Підманювати.

Підманта́чити. См. Підмантачувати.

Підманта́чувати, чую, єш, сов. в. підманта́чити, чу, чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.

Підману́ти, ну́, не́ш, гл. = Підманити. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела. Мил. 102.

Підма́нювати, нюю, єш, сов. в. підмани́ти, ню́, ниш, гл. Соблазнять, соблазнить, сманивать, сманить; одурачивать, одурачить. Чуб. V. 1082. Своїм личком білесеньким все підманює. КС. 1883. I. 217. Ні, ходім та й ходім! — Як стала просить, так таки підманила. Рудч. Ск. II. 52.

Підмаре́нник, ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. I. 123.

Підмасте́рок, рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Підмасти́ти. См. Підмащувати.

Підма́щувати, щую, єш, сов. в. підмасти́ти, щу́, сти́ш, гл. Подмазывать, подмазать.

Підмези́нний па́лець. Безымянный палецъ. Зміев. у.

Підме́рти, підімремо́, рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.

Пі́дме́т, ту, м. 1) Грядка. Шух. I. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. Підме́тець.

Підме́тець, тця, м. 1) Ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. I. 112.

Підмива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підми́ти, ми́ю, єш, гл. 1) Подмывать, подмыть. 2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.

Підмива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підми́тися, ми́юся, єшся, гл. 1) Быть подмываемымъ, подмытымъ. 2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля… до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся. К. Дз. 105. 3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе. О. 1862. II. 57.

Підми́ла, ли, ж. Илъ. Вх. Уг. 259.

Підми́тва, ви, ж. Подмываніе; вода, которой подмываютъ. Миють також стіни, доки сягає підмитва. МУЕ. III. 42.

Підми́ти, ся. См. Підмивати, ся.

Підміси́ти, шу́, сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.

Підміта́ти, та́ю, єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.

Підміша́ти, шаю, єш, гл. Подмѣшать.