Словарь української мови (1924)/підмантачувати
| ◀ підмантачити | Словарь української мови П підмантачувати |
підманути ▶ |
|
Підманта́чувати, чую, єш, сов. в. підманта́чити, чу, чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.
| ◀ підмантачити | Словарь української мови Борис Грінченко П підмантачувати |
підманути ▶ |
|
Словарь української мови — П
підмантачувати
Борис Грінченко
1924
Підманта́чувати, чую, єш, сов. в. підманта́чити, чу, чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.