Словарь української мови (1924)/підмет
◀ підмерти | Словарь української мови П підмет |
підметець ▶ |
|
Пі́дме́т, ту, м. 1) Грядка. Шух. I. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. Підме́тець.
◀ підмерти | Словарь української мови Борис Грінченко П підмет |
підметець ▶ |
|
Словарь української мови — П
підмет
Борис Грінченко
1924
Пі́дме́т, ту, м. 1) Грядка. Шух. I. 164, 112. 2) Конопляникъ. Вас. 199. Ум. Підме́тець.