ти́, бу́, бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 231.
Підгрязи́ти, зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.
Підгу́кувати, кую, єш, гл. Покрикивать въ добавленіе къ крику, пѣнію и пр. Хлопці підгукували, приказували й приспівували. Левиц. I. 16. Колісник підгукував… кумі. Мир. Пов. II. 69.
Підгу́лювати, люю, єш, сов. в. підгуля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Ном. № 11751. Тепера він підгуляв, на упокої почиває, на похмілля знемагає. АД. I. 216. 2) — молоду́. Свадебный обычай въ Борз. у.: послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ. Грин. III. 448.
Піддава́ти, даю́, є́ш, сов. в. підда́ти, да́м, даси́, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Піддава́тися, даю́ся, є́шся, сов. в. підда́тися, да́мся, даси́ся, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Нп.
Підда́нець, нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.
Підда́ний, а, е. 1) = Підданець 1. 2) = Підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Ном. № 1174. Сухомлинського пана підданий. МВ. I. 41.
Підда́нка, ки, ж. 1) Подданная. 2) Крѣпостная. Ум. Підда́ночка. Ой пане, паночку, ведем тобі підданочку. Мет. 235.
Підда́нство, ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Підда́шок, шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. Підда́шечок. Гол. III. 294. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі… вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку. Мет. 52.
Підда́шшя, шя, с. = Піддашок. Гол. IV. 353. Шух. I. 105, 187. Гучно, гучно у світлиці батьки розмовляють; любо їх сини Настусю в піддашші вітають. К. Досв. 99.
Підде́ржати. См. Піддержувати.
Підде́ржувати, жую, єш, сов. в. підде́ржати, жу, жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55.
Підде́рти. См. Піддирати.
Підджи́гувати, гую, єш, гл. Подстрекать.
Піддиви́тися. См. Піддивлятися.
Піддивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. піддиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.
Пі́ддимка, ки, ж. Названіе мелкихъ луковицъ, сохраняющихся зимою въ избѣ въ мѣшечкѣ за сво́локомъ или надъ печью, а весной высаживаемыхъ; также названіе и выросшаго изъ нихъ лука. Вас. 203. Цибуля піддимка-засушка. Грин. II. 21. Зелена піддимка розрослася. Левиц. I. 28.
Підди́мок, мка, м. Все копченое. Винниц. у.
Піддира́ння, ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Піддира́ти, ра́ю, єш, сов. в. підде́рти, деру́, ре́ш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. I. 231. 2) Брать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Піддіво́ча, чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14—15. КС. 1883. XII. 698.
Піддобри́ти, ся. См. Піддобрювати, ся.
Піддо́брювати, рюю, єш и піддобря́ти, ря́ю, єш, сов. в. піддо́брити, рю́, ри́ш, гл. 1) Сдабривать, сдобрить, подправлять, подправить. Всяку гутір піддобряла мов медком словами. Мкр. Н. 22. 2) Задабривать, задобрить. Піп був піддобрений, то й звінчав, хоч літа й не вийшли дівчині. Волч. у.
Піддо́брюватися, рююся, єшся и піддобря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. піддобри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Рудч. Ск. II. 91. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Левиц. Пов. 82. Все дума: як би то піддобриться під пана. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Піддовба́ти, піддовбти́. См. Піддовбувати.
Піддо́вбувати, бую, єш, сов. в. піддовба́ти, ба́ю, єш, и піддовбти́, бу́, бе́ш, гл. Поддалбливать, поддолбить, подковырять.
