Словарь української мови (1924)/піддобрювати
| ◀ піддобрити | Словарь української мови П піддобрювати |
піддобрюватися ▶ |
|
Піддо́брювати, рюю, єш и піддобря́ти, ря́ю, єш, сов. в. піддо́брити, рю́, ри́ш, гл. 1) Сдабривать, сдобрить, подправлять, подправить. Всяку гутір піддобряла мов медком словами. Мкр. Н. 22. 2) Задабривать, задобрить. Піп був піддобрений, то й звінчав, хоч літа й не вийшли дівчині. Волч. у.