Словарь української мови (1924)/піддивлятися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піддивлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Піддивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. піддиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.