Словарь української мови (1924)/піддивлятися
◀ піддивитися | Словарь української мови П піддивлятися |
піддимка ▶ |
|
Піддивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. піддиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.