провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Ном. № 10916.
Передня́к, ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.
Передобі́дній, я, є = Передобідяний. Передобідня година. О. 1862. I. 81.
Передобі́док, дку, м. Закуска передъ обѣдомъ, поздній завтракъ. Лихий передобідок і найліпший обід попсує. Ном. № 11961.
Передобі́дяний, а, е. Дообѣдній; предобѣденный. Передобідяний час — то був за для неї вольний час. Левиц. I. 192.
Передови́й, а, е. Передовой.
Передови́к, ка́, м. Вожакъ, выдающаяся личность. Радюк був передовиком між своїми близькими товаришами. Левиц. Пов. 154.
Передовни́цтво, ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу. К. ХП. 131.
Передо́день, дня, м. 1. Канунъ. На передо́дні. Наканунѣ. 2) Передо́днем. Передъ свѣтомъ. Передоднем приїхав.
Передо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ пе́ред. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.
Пе́редо́м, нар. 1) Впередъ, напередъ. Три роки передом собі слово дають. Федьк. 2) Сначала, сперва. Передом заїхали в Москву. 3) Передъ. Передом себе. 4) Прежде, раньше. Передом мерли люде і в нас, а теперка ні. Каменец. у. У нас у Слобідці передом було багато краще жить. Рк. Левиц.
Передощи́тися, щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно. Зміев. у.
Передпі́чний, а, е, передпі́чній, я, є. Находящійся предъ печью. Передпі́чна стіна́. Стѣна против печи. Черк. у. Передпі́чне вікно́. Окно противъ печи. ХС. III. 50. Вас. 193. См. Причілковий, половий.
Передпла́та, ти, ж. Подписка (на изданіе). Желех.
Передпла́тник, ка, м. Подписчикъ. О. 1861. X. 147.
Передражни́ти. См. Передражнювати.
Передра́жнювати, нюю, єш, сов. в. передражни́ти, ню́, ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Левиц. Пов. 85. Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює. Драг. 43.
Передра́нній, я, є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять. Морд. Пл. 67.
Передра́ти, ся. См. Передирати, ся.
Передріма́ти, ма́ю, єш, гл. Продремать больше кого либо. Давайте, хто кого передріма! — От батюшка заплющив очі та й справді дріма. Мнж. 112.
Передрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать, метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.
Передруко́вувати, вую, єш, сов. в. передрукува́ти, ку́ю, єш, гл. Перепечатывать, перепечатать.
Передря́пати, паю, єш, гл. Перецарапать.
Передсло́во, ва, с. = Передмова. Шевч. (1883), 140.
Передсме́ртний, а, е. Предсмертный. Передсмертні муки. Левиц. Пов. 81.
Пере́дсуд, ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Передсу́дній, я, є. Бывающій во время передъ судомъ, до суда; о времени: протекающій передъ судомъ. Страшна се була година, мов передсудня. Г. Барв. 467.
Передті́ччя, чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Передува́нити, ню, ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Передува́нитися, нюся, нишся, гл. Раздѣлиться, передѣлиться. Казав землемір, що земля наша передуваниться на три руці. Лубен. у.
Передува́ти, ду́ю, єш, гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. К. Бай. 20. Шкода́ мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати. К. ЦН. 197.
Переду́мати. См. Передумувати.
Переду́мувати, мую, єш, сов. в. переду́мати, маю, єш, гл. Передумывать, передумать. Яких думок не передумала московка. Левиц. I. 58. Попроси, щоб дав він