Словарь української мови (1924)/причілковий
◀ причівок | Словарь української мови П причілковий |
причілок ▶ |
|
Причі́лковий, а, е. Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. III. 541.