Словарь української мови (1924)/передумувати
◀ передумати | Словарь української мови П передумувати |
передуріти ▶ |
|
Переду́мувати, мую, єш, сов. в. переду́мати, маю, єш, гл. Передумывать, передумать. Яких думок не передумала московка. Левиц. I. 58. Попроси, щоб дав він вільготи… щоб передумати мені, що́ в мене дома є. Чуб. II. 18.