Словарь української мови (1924)/половий

by Борис Грінченко

◀ половецький

Словарь української мови Борис Грінченко П половий

половик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Полови́й, а́, е́. 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148. 2) О масти: свѣтлорыжій. Чуб. V. 258; сѣрый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Мет. Ум. Полове́нький. Чуб. V. 275.

II. Полови́й, а́, е́. Находящійся въ задней стѣнѣ хаты, вдоль которой устроенъ піл. Полове вікно. ХС. III. 56.