Пахви́на́, ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.
Пахіття́, тя́, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Па́хму́рний, а, е. Пасмурный. Темна та пахмурна із неба зслизла чорна ніч. Котл. Ен. III. 22.
Па́хмурно, нар. Пасмурно. Пахмурно сьогодня. Волч. у.
Пахно́, на́, с. Запахъ.
Пахнота́, ти́, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахноти. Грин. II. 322.
Па́хнути, ну, неш, гл. Пахнуть, издавать запахъ. Пахне бузком, конвалією. Стор. МПр. 80. Щоб твій и дух не пах! Чтобъ тебя здѣсь не было. Ном. № 5142. Гарбузо́м па́хне. Будетъ отказъ на сватовство. І багата, і хороша, хто погляне, — ахне. Пішов би я сватати, та гарбузом пахне. Чуб. V. 37. Дорі́женька па́хне. Предстоитъ въ скоромъ времени дорога. Дощик крапле, чумаченькам дороженька пахне. Чуб. V. 1029. Па́хне земле́ю (від кого). Уже умираетъ. Од неї пахне вже землею, уже й мене не пізнає. Я до попа та до сусіди: привів попа, та не застав — вона вже вмерла. Шевч. 401.
Пахну́чий, пахню́чий, пахню́щий, пахня́чий, а, е. Душистый. Пахнючий перець. НВолын. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Пахня́чка, ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Пахо́лик, ка, м. = Пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. I. 81.
Пахо́лок, лка, м. 1) Мальчикъ, мальчуганъ; парень. Чуб. V. 917. Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано до школи оддано. Нп. 2) Слуга.
Па́холок, лка, м. Холка у лошади.
Пахо́льський, а, е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Пахоля́, ля́ти, с. Маленькій мальчикъ. Та скажи мені правду, мале пахоля, над якеє зілля і в світі нема? Мет. 360. Ум. Пахоля́тко.
Па́хощі, щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Нп. Було багацько квіток, багацько пахощів. Левиц. Пов. 174.
Пахті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
Па́хторити, рю, риш, гл. = Нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.
Паху́чий, паху́щий, а, е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.
Паху́чість, чости, ж. Душистость.
Паху́щий. См. Пахучий.
Паху́щик, ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває. Гол. IV. 286.
Па́цати, цаю, єш, гл. — нога́ми. Лежа на животѣ, бить ногами по землѣ. Левиц. Пов. 234.
Паци́к, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Паци́кілок, лка, м. Небольшой колъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пацитися, цюся, цишся, гл. О свиньѣ: пороситься. Свиня пациться. Вх. Пч. II. 7.
Па́цірки, ків, мн. 1) = Пацьорки. 2) — жаб'ячі. Лягушечья икра. Вх. Лем. 447.
Паці́рник, ка, м. Раст. а) Althaea officinalis. Вх. Уг. 257. б) — ди́кий. Malva silvestris. Вх. Уг. 257.
Пацни́й. Употр. только въ ж. р.: пацна́. Поросая, супоросная. Льоха пацна. Вх. Пч. II. 7.
Пацурни́к, ка, м. = Пацірник. Вх. Уг. 257.
Паць! меж. для призыва свиней.
Па́цьор, ра, м. Бусина. Употр. больше во мн. ч. па́цьори, и гораздо чаще въ ум. формѣ: пацьо́рки — бусы. Чуб. VII. 426. Гол. Од. 77. Шух. I. 130, 215, 306. Гапулини пацьорки. АД. II. 312. А в нашої Олени все пацьори зелені, то по штирі, то по п'ять все на шиї цуркотять. Гол.
Пацьо́рки, ків, мн. 1) См. Пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. См. Пацірки, пацюрки.
Пацю́! меж. = Паць. Лохв. у.
Пацю́к, ка, м. 1) а) Поросенокъ. б) Кастрированный свиной самецъ. Вх. Пч. II. 7. 2) Крыса. Стоїть борщ під лавою із разною приправою: із жуками, цвіркунами, з великими пацюками. Чуб. V. 1144. Діла робити не хочеш, а пика — хоч пацюки бий (т. е. такая толстая). ЗОЮР. I. 148. 3) Насѣк. Tenebrio molitor, мучной жукъ. Вх. Пч. I. 7.
Пацю́рки, ків, мн. 1) = Пацьорки. 2) — у рачи́ці. Рачья икра. Вх. Лем. 447.
