Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пацьорки
Берлін: Українське слово, 1924

Пацьо́рки, ків, мн. 1) См. Пацьор. 2) Раст. Malva ratundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. См. Пацірки, пацюрки.