Словарь української мови (1924)/пахучий

by Борис Грінченко

◀ пахторити

Словарь української мови Борис Грінченко П пахучий

пахучість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Паху́чий, паху́щий, а, е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.