Я́здра, дер, с. мн. Жабры. Вх. Лем. 488.
Я́зе, м. Дѣтск. Языкъ. О. 1862. IX. 119.
Язи́к, ка́, м. 1) Языкъ (часть тѣла). Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. Ном. № 1105. (Здѣсь ошибочно: колом). Язик висолоплює. Стор. I. 17. Вивалив язик собака — душно. Харьк. Язиче, язиче! лихо тебе миче. Ном. № 1103. Ніхто́ тебе́ за язи́к не тяг. Никто тебя не принуждалъ говорить. Прикуси́ти язика́. Замолчать. Ном. № 1126. Въ томъ же значеніи: укуси́тися за язи́к. Мені слова промовити не вільно при батьку: тілько наменусь, — усі моргають і кивають, що треба мені за язик укуситися. МВ. II. 86. Щоб тобі язик усох! Бранчивое пожеланіе. К. ЧР. 184. Нена́че язико́м коро́ва злиза́ла. Пропало безслѣдно. Я погорів, уся худібонька пропала, неначе язиком корова ізлизала. Гліб. Німи́й язи́к. а) Скотина, животное. б) Дитя. в) Нѣмецъ, иностранецъ, баринъ (какъ говорящій на чужомъ языкѣ). Там така пісня, що вже пан — німий язик — та й той плакав. Ном. № 9250. 2) Языкъ, рѣчь. См. Мова. Зібралися до тебе усіх язиків люде. К. (О. 1861. III. 6). 3) Народъ, національность. Туди (в Чорноморію) всякого язика находить. Г. Барв. 329. 4) Языкъ, плѣнникъ, отъ котораго добываютъ необходимыя свѣдѣнія о непріятелѣ. К. ЧР. 142. За Дунаєм та за річкою язика поняли: „Ой скажи нам, та турчине“.... Грин. III. 604. 5) Часть бга́ного ключа́, состоящаго изъ двухъ пластинокъ: на концѣ болѣе длинной прикрѣплена такъ, что можетъ свободно двигаться, короткая, которая и называется язиком. Шух. I. 94. 6) Рыба = Язь, Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Ум. Язичо́к.
Язика́тий, а, е. Болтливый. Язиката баба.
Язи́чник, ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L., безплодная вая. ЗЮЗО. I. 130.
Язичо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ язик. Помовчи, язичку, кашки дам. Ном. № 1108. Язичку, язичку! маленька штучка, — велике лихо робиш. Ном. № 1104. 2) = Кощок. Шух. I. 229. 3) мн. Раст.: а) Plantago lanceolata. Вх. Пч. I. 12. б) Veronica longifolia L. ЗЮЗО. I. 141.
Язіба́ба, би, ж. 1) Вѣдьма. Вх. Уг. 278. См. Яга, язя. 2) Гусеница Bombux rubi. Вх. Уг. 278.
Язіве́ць, вця́, м. ? Ми з моєю саме до язівця доходили, вертались з Лубень. Сим. 238.
Я́зь, я́зя, м. 1) = Яз. Г. Барв. 471. 2) Рыба: Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. Idus melanotus. Браун. 28.
Язю́к, ка́, м. = Язь 2, Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19.
Я́зя, я́зі, ж. 1) = Язюк = Язь 2. Leuciscus idus. Вх. Пч. II. 19. 2) = Гадюка, Pelias berus. Вх. Пч. II. 17. ЕЗ. V. 95. 3) Злая баба. То язя з пекла родом. Ном. № 2900.
Я́й! межд. 1) Выражаетъ удивленіе. Желех. 2) Выражаетъ боль. Желех.
Я́йкати, каю, єш, гл. Кричать яй, жаловаться, охать. Желех.
Я́йко, ка, с. = Яйце. Твоя бабка і моя бабка продавали разом яйка. Ком. Пр. № 1027.
Яйкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Яйкати. Желех.
Яйце́, ця́, с. 1) Яйцо. Носиться, як курка з яйцем. Посл. На яйцях спечений. Рудч. Ск. II. 2. 2) Яичко (въ половыхъ органахъ). 3) мн. Яйця. Родъ игры въ мячъ, который катятъ по вырытому въ землѣ ряду ямокъ; въ ту ямку, въ которой остановится мячъ, бросаютъ камешекъ, называемый яйце. КС. 1887. VI. 461. 4) Чо́ртове яйце́. Неразвитой грибъ, Phallus impudicus. ЗЮЗО. I. 131. 5) Котя́чі я́йця. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. Ум. Яєчко. На Похвалу птиця похвалиться первим яєчком. Ном. № 425.
Як, нар. 1) Какъ. Вода чиста, як сльоза. ЗОЮР. I. 147. Добре, як у Бога за дверима. ЗОЮР. I. 147. О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Котл. НП. 339. Як вас маємо звати? Харьк. Як ти підеш, що такий дощ? Харьк. Як крикну я: брешеш! Стор. М. Пр. 47. Як дам ляща тобі я в пику, то тут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. I. 83. Як глянув господарь і зо зла аж посинів. Гліб. Як на ім'я. Какъ по имени, какъ зовуть. Забулась, як на ім'я того пана. МВ. I. 138. Як си ма́єш? Какъ поживаешь? Здоров, Еоле, пане-свату! ой як ся маєш, як живеш? Котл. Ен. I. 7. Як ось. Какъ вотъ, вотъ и. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33. Як ма́є бу́ти. Какъ быть должно. Набігла ґуля,
