Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
яйце
Берлін: Українське слово, 1924

Яйце́, ця́, с. 1) Яйцо. Носиться, як курка з яйцем. Посл. На яйцях спечений. Рудч. Ск. II. 2. 2) Яичко (въ половыхъ органахъ). 3) мн. Яйця. Родъ игры въ мячъ, который катятъ по вырытому въ землѣ ряду ямокъ; въ ту ямку, въ которой остановится мячъ, бросаютъ камешекъ, называемый яйце. КС. 1887. VI. 461. 4) Чо́ртове яйце́. Неразвитой грибъ, Phallus impudicus. ЗЮЗО. I. 131. 5) Котя́чі я́йця. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. Ум. Яєчко. На Похвалу птиця похвалиться первим яєчком. Ном. № 425.