Кріт, крота́, м. Кротъ, Tolpa europaea.
Кров, ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Шевч. 163 Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Радом. у. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров. Мир. Пов. I. 163. 3) — св. Іва́на. Раст. = Іванок. Вх. Пч. I. 10. Ум. Крівця́, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула. Чуб.
Крова́вий, крова́вити и пр. См. Крівавий, крівавити и пр.
Крова́тонька, ки и кро́ваточка, ки, ж. Ум. отъ кровать.
Кро́вать, ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. Кро́ва́тонька, кро́ва́точка, крова́тька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб.
Крове́ць, вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця. Вх. Уг. 247.
Кро́вка, ки, ж. Ум. отъ кров.
Кровни́к, ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. I. 21. 2) = Крівавник. Вх. Лем. 428.
Кровоже́рний, а, е. Кровожадный. Були ми кровожерними яструбами-рарогами. К. Дз. 115.
Кровопи́вець, вця, м. Кровопійца. Становий і волосний кровопивці усі. От і наш кровопивець незгірший. Канев. у.
Кровопи́йка, ки, ж. Глотокъ крови. Нехай я й жупан, та з своєї праці, а в твоєму каптанці не одна кровопийка. О. 1861. II. 28. (З нар. уст.).
Кровопі́й, пія, м. = Кровопивець. Сказано, — кровопій людський. Мир. Пов. I. 131.
Крово́тіч, чі, ж. Кровотеченіе. Жінка одна була в кровотічі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25.
Кровува́тий, а, е. Многокровный. Мнж. 183.
Кровця́, ці́, ж. = Крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Кров'я́нка, ки, ж. 1) = Кров. Тілько му ся кров'янки лляло. Вх. Зн. 25 2) Кровяная колбаса. Черниг. у.
Кро́їти, кро́ю, їш, гл. = Краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.
Кро́к, ку, м. 1) Шагъ. Дурному з кроку ступити, — сто днів одпусту доступити. Ном. № 6212. По що ту приходиш кроком зрадливим. Гол. I. 346. 2) Часть основы, которую ткачъ можетъ заткать до новаго поворота навоя: заткавъ ее, ткачъ, поворачивая верхній навой, развиваетъ съ него часть основы, навертывая въ то-же время сотканный крок полотна на нижній навой; крок находится между ма́ґлем і ля́дою. Шух. I. 258. МУЕ. III. 20.
Кро́ква, ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Ном. № 10403. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Нп. Ум. Кро́ківка, кро́ковця. Грин. III. 155. Поставлені кроковки. Мет. 119.
Крокви́на, ни, ж. Одно стропило. Волч. у.
Кро́ківка, ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Крокі́с, косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Лв. 101. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. ЗОЮР. II. 290. Та купили крокосу дівочкам у косу. Грин. III. 95.
Крокі́ш, ко́шу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Вх. Пч. I. 12. См. Крокі́с.
Крокоди́л, ла, м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі. К. Псалт. 170.
Кро́кус, са, м. = Крокіс. Ой де Петрусь походив, — червоний крокус посходив. Макс.
Кро́лик, ка, м. 1) = Кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = Крілик. Вх. Лем. 428.
Кроля́чий, а, е. Кроликовый, кроличій. Червоні кролячі очі. Мир. Пов. II. 50.
Кро́мка, ки, ж. — хлі́ба = Окраєць хліба. Вх. Уг. 247.
Кро́мкати, каю, єш, гл. = Крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Кромка́ч, ча́, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Кро́пець, пцю, м. = Кріп 1. Вх. Лем. 428.
Кропива́, ви́, ж. Раст. Крапива. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Глуха́, біла кропива́, ме́ртва кропива́. Раст. Lamium album L. ЗЮЗО. I. 126. Глуха́ кропива́ еще: Leonorus cardiaca. Лв. 99. Ум. Кропи́вка. Там же при долинці, в зеленій кропивці. Грин. III. 663.
Кропи́в'яний, а, е. Крапивный. Грин. III. 93. Кропи́в'яним сі́м'ям заси́пати. Забранить, наговорить много попрековъ. Я було
